І знову уві сні маячуть мені веселі, прекрасні, берзмрійні дні

І  знову  уві  сні  маячуть  мені  
Веселі,  прекрасні,  берзмрійні  дні  
І  знову  забувши,  втомившись,  навчись  
Керувати  життями,  чуттями,  й  у  вись  
Запрокинь  свої  мрії  на  пам'ять,  про  щастя.  
Забуті  стежки,  згадається  мить  
І  вийди!  Вийди  з  безкраїх  границь!  
Побачиш  мисливця  і  все!  Бережись!  
Бо  вкраде  твої  мрії,  розірве  надії,  
Спалить  крила  й  несила  боротись!..  
Туман..  Як  трирічна  дитина  
Злякаєшся  й  враз  
Ти  побачиш  могилу:  
Невисоку,  широку,  
Чорнильно  жахливу  й  страх..  
Страх  заляже  як  мертва  судина  
В  твому  тілі  і..  
Можливо  не  покажеш  на  ділі  
Свою  силу  і  біль,  і  ріднесенькі  мрії  
Просочаться  крізь  призму  згорілої  віри.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671533
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2016
автор: vk.com/virshi_yayko_r