Таке безкрає і просторе,
В тобі я погляд свій втоплю,
Наше Волинське рідне поле,
Тебе, проживши, перейду.
О полонини неозорі,
Навіки з небом обнялись.
А маки – то зірки, мов долі,
Що зорепадали колись.
Поля – для мрій моїх розрада,
Для зору – буйний пишноцвіт,
А для душі – волошки в травах,
А стежка в житі – шлях для літ!
Стелися, доленько привітна,
Радій, душе, вдихай цей світ.
Здійснися, мріє заповітна, -
Приєднуйтесь у мій політ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671468
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2016
автор: Олена Жежук