Сліди в жабуринні по диких поліських дорогах,
Льонові поля, що добавили блиску воді.
Старі постоли, що носять діди, як хоругви,
На цвяхах висять… Згодяться іще при біді…
Багно, лепеха і ожина сплелися у краї
І зрідка червоно пишається глід на кущах,
І гнізда лелечі, півроку птахів виглядають.
Чи клекотом знову задзвонить в поверненні птах.
Я дякую Богу за вишиту казку Полісся,
За дюни піщані, що тиснуться так до води.
І Мавки хороми - зелені казкові узлісся,
І хвильки маленькі, що лебеді гонять з води.
Спасибі, Всевишній, що є такий рай в Україні,
Де небо й озера, казкові ліси і поля,
Сіяють у душах палкою любов’ю і синню
І все це Волинь, моя рідна, чарівна земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671328
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.06.2016
автор: Віталій Назарук