Стоятимеш над прірвою безодні,
Так манить гіркотою почуттів...
Борониш серце подихом, не згідна,
Та край обриву відчаєм обплів...
З собою бій триває в безнадії,
Вагаєшся зробити перший крок
І зрадити прекрасне- свою мрію,
Реальності примхливої... урок...
Та озирнувшись, бачиш сине небо
І смак життя у барвах, зачекай!
Хоч манить прірва, падати не треба,
П'янку жагу життя не відпускай...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671305
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2016
автор: Квітка))