Щоб бути тим, ким треба,
Але як треба, так неможна,
Горить в повітрі ця потреба,
А скрізь одні такі вельможі.
Немає сил терпіти біль,
Скрізь б'є вогонь замість джерел,
Летіти вниз, як птах без крил,
Над кронами густих дерев.
Не бачится кінця й початку,
Як у кулі із вогню.
Цьому великому, міцному занепадку,
Перед яким я двері зачиню.
(2013)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671224
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.06.2016
автор: Marie