Сон.

У  сні  здавалося  мені,  
Що  мир  настав  по  всій  землі
Усе  жило,  цвіло,  раділо
Та  раптом  стало  так  журливо...

Мене  взяло  за  руку  маля,
Ще  зовсім  крихітка.дитя.
І  голосом  тихим  крізь  сльози
Так  тихо-тихо  запита:  

"За  що  так  Бог  мене  карає?
Що  неньку  з  батьком  він  забрав
У  мене  нікого  немає..
Як  буду  далі  жити  я?"

І  я  заплакавши  упала
Так  міцно  обійма  дитя
Я  лише  хотіла  сказати..
Та  раптом  прокинулась  вмить
І  серце  забилося  важко,  скільки  дітей  в  світі  цих.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671149
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.06.2016
автор: Julia:)