Моя мила, моя люба, моя дорогенька. Я люблю тебе країно - рідна моя ненько. Чому так довго ти страждаєш? Мабуть й сам Бог не знає. Дітям щастя ти бажаєш, а його немає. Ще й гроза прийшла зненацька звідки не чекали. Потоптала градом схід наш а ми промовчали. Ой як важко ростить діток без рідного батька. Ті що були баламути - одна лише ганьба. Дай нам Боже просим дуже рідного тата, щоб вберіг він нашу землю від старшого брата. Щоб навчив дурненьких діток що треба робити щоб у мирі і достатку всім гуртом нам жити. Щоб зробив з слабої неньки велику державу, щоб в піснях по всьому світі їй співали славу. І тоді народ наш бідний заживе щасливо бо в постійній скруті жити вже давно набридло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671075
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Сергій Ковач