Твоя кава

Я  розлуку  на  смак  пам'ятаю  -
Гіркувато-солоний,  до  сліз.
Запах  теж  її  не  забуваю  -
Він  зі  мною,  прилипливий,  скрізь.

Відкараскатись  хочу  та  марно  -
В  той  же  час  забуття  ще  боюсь.
Може,  це  і  не  дуже  то  й  гарно  -
А  в  житті,  як  без  них  обійдусь?

Каву  п'ю...  Пам'ятаєш  кав'ярню,
Де  зустрілися  ми  в  перший  раз?
Усміхався  лукаво  нам  бармен,
Розглядаючи  потайки  нас.

Йду  по  парку...Ось  тут  три  троянди
Біло-жовті  для  мене  зірвав
І  сухі  пелюстки  в  фоліанті
Моїх  спогадів  ти  заховав.

Все  минуло...Але  кожний  ранок
Ритуал  свій  повторюю  я:
Ставлю  пару  на  стіл  філіжанок  -
Знов  чека  тебе  кава  твоя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Радченко