[b]НА ВУСТАХ НАРОДУ[/b]
[i]Vox populi – vox dei.
(Голос народу – голос Божий).[/i]
(Древньоримський вислів).
На вустах народу – «зброя, міни…».
Зачекалися нові строї.
Утиски зробили з України
Льох пороховий. Кинь іскру – і...
Вибухне! Дух повстання – витає!
Іскрою послужить навіть клич.
Проти паразитів всяк повстане.
Стільки вже наснажених облич!
А біля корита – реваншисти.
Нищать нас, мов бараболю – жук.
Колоради – це нові фашисти.
З ними – й Однотуровий буржуй.
Називають партіями банди,
Гірше від татар грабують люд.
Начебто ведуть якісь дебати.
Ми для них – не нарід, а молюск.
Нас вони – під ноги та під кулі.
Сам же «Кулявлоб» на фронт – ні-ні!
Поки ти розгледиш їхню дулю –
Наживуться зайди на війні.
Де зроста катастрофічно бідність –
Мільйонерів плодяться полки.
Ще тебе не допекло? То бійся,
Поки за ребро візьмуть гаки!..
З зайдами не можна толерантно:
Вилізуть на голову! Тож встань!
Бо вже запроторюють за ґрати
Й тих, хто закликає до повстань.
Тільки на покару є відплата,
На знущання – всенародний бунт!
Зачекалась шибениця ката!
Почнемó ж новітню боротьбу!
[i](© [b]Любов СЕРДУНИЧ[/b], збірка [b]«ЗАЙДАМ – ЗАСЬ!»[/b], 2016) [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671065
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.06.2016
автор: Lubavka