Вийду я на високу полонину.
Ніби над Карпатами полечу.
Тут край мій найрідніший,
В якому роками я уже живу.
Краса тут незбагненна і велична,
Неможливо її словами передати.
Щоб душею повністю її відчути,
Потрібно в горах наших побувати.
Джерельної води тут напитись,
В світанкових травах скупатись.
Букет польових квітів нарвати,
І коханій своїй їх подарувати.
Та й пісню для неї таку заспівати:
-На краю села хатина
Загляда в вікно смерека
А в хатині є дівчина
Та до неї йти далеко...
Смерекових шишок тут нарвати,
Та й принести до своєї хати.
І їх чудовий смолистий аромат
Буде знову звати вас в Карпати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671050
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.06.2016
автор: dashavsky