Щастя тобі, люба моя, щастя,
Закордонних лагідних обійм.
В повітрЯній кулі голубій
Рівноваг резервного баласту
І м'яких приземлень літаків.
Гілок коливань у дощ до вікон,
Од садів квітучих шаленінь.
Крен твій, крен наступних поколінь
Хай устоять, як і твої квіти
На твердій невтоптаній землі.
Навіть, коли ти блукаєш морем,
Мерехтом незгаслих маяків
Обертанням легкої руки
Скоригуй штурвал в мої простори,
Пропливи поміж моїх рядків.
Друзів тобі вірних і коханих,
Здібних до життя чоловіків,
Гарних і розумних дітлахів.
В кухні скатертину відіпрану
І годинника, що тільки молодить.
До твоїх плечей — пухові пледи.
І прошу, будь ласка, не хворій.
Хай почує Бог моїх молінь:
Не спини бажань її комети.
Я навіки впевнений у ній.
Дай мені лиш навченість у тому,
Коли все пройшло, не мать сумлінь,
Не лишати після себе тінь.
Щастя тобі в світі, люба моя,
Доброї за мене пам'яті.
8'6'16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2016
автор: Митрик Безкровний