Їдуть українці на чужину,
Щоби заробити копійчину,
Щоби свої сім' ї продержати,
Необхідне для життя придбати.
Згідні на усякую умову,
Не бояться спеки, ні морозу,
І готові у вогонь і в воду,
Щоби дбати для своєго роду.
Залишають свою Батьківщину,
Дім свій рідний,червону калину,
Верби,що схилились над водою,
Дівчину із довгою косою.
Залишається ще й їхня мова,
І звикають до чужого слова,
До чужих звичаїв і обрядів,
До чужих грошей й заказів.
Мучить на чужині ностальгія,
Бо найкраща в світі та країна,
Де ми народились і зростали,
Де любов в серцях своїх плекали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670798
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.06.2016
автор: Haluna2