Ти, Боже, дав мені її як завдання й служіння.
Ти виділив її мені як мою долю й частку,
Щоб я на ній застосував свої чуття і вміння
І був щасливим через те. І це все наче казка!
Казкове, радісне життя! Щасливе неймовірно!
Тобі служити – це не є якась важка задача:
Робити чесно й чисто все, і віддано, і вірно,
І мати стільки щастя! Ось така моя удача!
Я не прив'язаний до неї. Я самодостатній.
Я вільний. І вона також самодостатня й вільна.
І не моя вона – Твоя. А я лиш просто здатний
Про неї дбати і її любити дуже сильно.
21.07.2015
Донбас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2016
автор: Петро Орлов