Прийшов з війни, але не до кінця,
Душа лишилась десь на полі бою,
Із хлопцем тим, який прикрив собою,
А сам пішов на сповідь до Творця.
І досі бачить він його у сні,
Як прагне побратима врятувати,
Прокинеться, щоб сон той перервати,
А потім довго курить у вікні.
Прийшов з війни, та серце лине в бій,
Бо перемир’я - вигадка проклятих -
Стріляє хлопцям в спину, ріже п’яти,
Бо то не мир, як ворог ще живий.
Прийшов з війни, та рани ще печуть,
І гіркота від дум, не від горілки:
Хто пише кров’ю їх, бійців сторінки,
Що потім помилковими назвуть?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670790
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)