ти облиш ці обов'язки генія
і дозволь собі бути людиною,
бо зламається щось всередині,
ти ж не іграшка пластилінова
ідеальність не варта ризику,
ідеально стерильний вакуум,
з небуттям ідеальність близька,
викликає вона інфаркти
будь нарешті щасливим бовдуром,
будь чеснішим, хоч аутсайдером,
вічна гонка не зробить добрим,
тільки циніка створить зрада
і дозволь собі трохи лінощів,
каплю спокою, солод пристрасті,
доки юності море піниться,
пий безумства коктейль іскристий
залишайся безмежно відвертим,
язика показавши сорому,
бо за Бертоном* навіть мертві
від веселощів гублять голови
будь відважно різноманітнішим,
водночас авантюрником й лицарем,
мед життя покуштує найбільше,
хто полюбить свою незвичність
волоцюги бувають мудрішими
від найвитриваліших постників,
і собі також шкодити грішно,
ти не мусиш йти лезом гострим
і не бійся на мить заблукати,
на далеких стежках ходить Магія,
варто рідні покинуть пенати,
як на обрії мріє Валінор**
у життті лиш одне є правило:
до безтями буть в нього закоханим,
а єдине, що нас тут тримає -
мікрокосмом*** своїм заxоплення
* - американський режисер, відомий своєрідним естетичним смаком та нестримним польотом уяви.
** - західний континет в легендаріумі Дж. Р. Р. Толкіна, аналог Островів блаженних в європейських міфологіях, які загалом описується як райські краї.
*** - те саме, що й внутрішня сутність людини, Всесвіт людської душі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670776
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.06.2016
автор: Віталій Стецула