Лина Костенко «СЕДЬМОЕ НЕБО» (перевод Владимира Туленко)

Лина  Костенко  «СЕДЬМОЕ  НЕБО»
(перевод  Владимира  Туленко)


Спою  я  оду  тем  следам,
Благословлю  я  те  дороги,
Что  привели  меня  сюда
В  искусства  звёздные  чертоги.

Седьмое  небо,  скажу  вам,
Есть  целью  жадности  духовной.
Поскольку  восседают  там  –
Сам  Бог  и  близкие  особы.

Пророков,  ангелов,  святых,
Секретарей  и  херувимов…
Благословенный  жизни  миг,
Когда  присядешь  рядом  с  ними!

Блаженства  миг,  священный  миг,
Но  пусть  меня  сам  Бог  простит,
Что  я  толкался  жизнь  в  итоге,
Чтобы  пролезть  поближе  к  Богу!

Чтоб  воскурить  там  фимиам,
И  вместе  выпить  по  сто  грамм.
И  быть  достойным  этих  яств,
Что  Божий  повар  нам  подаст.

Величие  роли  неземной…
Вино  с  редиской  –  запах  мой!

*****

Ліна  Костенко  «СЬОМЕ  НЕБО»


Благословляю  ті  сліди,  
Благословляю  ті  дороги,  
Що  привели  мене  сюди  –  
В  мистецтва  зоряні  чертоги!

Тут  сьоме  небо,  верх  бажань,  
Мета  духовної  жадоби,  
Причина  слізних  уповань  –  
Сам  Бог  і  всі  близькі  особи.

Пророки,  ангели,  святі,  
Секретарки  і  херувими.  
Благословенна  мить  в  житті,  
Коли  сідаєш  поруч  з  ними.

Блаженна  мить,  священна  мить!  
Але  хай  бог  мене  простить,  
Що  я  штовхався  якомога,  
Щоб  сісти  ближче  біля  Бога.

Щоб  воскурити  фіміям,  
І  разом  випити  сто  грам,  
І  щоб  сподобитись  тих  страв,  
Що  божий  кухар  готував.

О,  божа  велич  неземна!  
О,  запах  редьки  і  вина!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670742
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 07.06.2016
автор: Володимир Туленко