А я не можу з цим змиритись…

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=srEmf6I7Dqw  


[/youtube]  

Літа  по  хаті  запах  липи.
І  я  не  сплю  уже  давно.
І  монотонні  чую  скрипи
Гілок,  що  дивляться  в  вікно.

То  старий  кущ  -  оздоба  саду.
Недавно  радість  дарував.
Та  я  відчула  в  нім  досаду,
Бо  цвіт  його  уже  опав.

А  вітер  пахощі  все  носить.
(І  всіх  дурманить  липи  цвіт),
То  між  дротами  заголосить,
То  перейде  на  дикий  сміх.

То  доторкнеться  ніжно  штори-
Задиха  ніжне  полотно.
І  оживуть  на  них  узори,
Як  квіти  кинуті  в  вікно.

А  то  пахне  мені  в  обличчя,
Розкида  пасми  моїх  кіс...
А  я  не  можу  з  цим  змириться,
Що    радість  цю  не  ти  приніс...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2016
автор: Н-А-Д-І-Я