Місто неквапно вкладається спати в м’які оксамити
кольору ультрамарину, змиваючи з бруку брунатне,
вулиці скручують в темряву, щоби нарешті лишити
денний гармидер, тоді засинається латво.
Місяць-медуза в вікні, то є час алкоголю і джазу,
Армстронг в навушниках, пиво в спітнілій бляшанці,
ніч високосна якась, видається...тому, що до сказу
хочу до тебе… і нервують паски на фіранці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2016
автор: Лана Сянська