Розпанахане небо мечем,
Їх у небі зовуть – блискавиця,
Далі дощ, далі грім, далі щем,
Сяє блискавка, наче жар-птиця.
Сірі хмари пливуть в небесах,
Б’ють громи, дощі поять землицю.,
Знову свіжість, яка ж то краса,
Як озон додають блискавиця.
В небесах замовкають громи
І не видно мечів блискавиці,
Часом град, як відтінок зими,
Вибиває не стиглу пшеницю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670156
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.06.2016
автор: Віталій Назарук