Летить дві хмарки у небесах,
Немов червневі крила.
Яка ж це краса, яка краса!
Там доля їх щаслива.
І споглядають з вишини,
Хмариночки – очиці,
На синім небі в їх клинах,
Горять ясні зіниці.
Приспів:
Білі хмаринки – очі небесні,
Інколи смуток, інколи сміх.
Певно у далі долю понесли,
Радість змінили долі на гріх.
Часом сміються, часом ридають,
Хмари, мов крила, червень несуть.
Громи ізрідка пісню співають,
Десь в синє небо ляже їх путь.
Приспів.
Вітер розгонить хмарки – красуні,
Не стане в небі більше очей.
Та незабаром хмарочки юні
Будуть чекати з неба вістей.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670155
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.06.2016
автор: Віталій Назарук