Це мій олюблений вірш, написаний в дитячі роки, тому не судіть суворо.
Зима.Вечір.
Зима. Вечір. В грубці - тло.
А сонце на небі неначе розтало,
Хоч світла ще трохи було,
Та тепло дедалі дальше відлітало.
Але всім холодно? - Ні!
Всіх зігрівають доброта і чудеса.
Там мерехтять бенгальськії вогні,
Можна сказати: "Яка краса!"
А снігу стільки, як мають гори Анди,
І видно, як майже в кожного надворі
Мерехтять на ялинках гірлянди,
Радощів й святковості доволі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: миттєвий