Крається серце...хіба ж ти не знала
Скороминучі і зливи, і спека?
Зірку побачила та не дістала, -
Сяє журливо сумна і далека.
Сяє в сузір"ї прекрасно-сліпуча,
Тільки та велич холодна, не гріє.
Доля чужа, як біда неминуча,
Стиха торкнеться і вітром розвіє
Скалки дзеркальні барвисто-грайливі.
Зайчиком сонячним зранку розбудять,
Заметушаться думки полохливі
І запече, заколотиться в грудях.
Крається серце, завмерло безсоння
Перлами краплі скотились солоні.
Зірка блискітками із підвіконня
Контуром ламаним - просто в долоні.
03.06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.06.2016
автор: Лина Лу