Бути б хмаркою

Бути  б  хмаркою

Бути  б  хмаркою  на  небі
і  пливти  за  вітерцем
помічати  кругом  себе,
ту  блакить  із  манівцем.

Там  завжди  б  я  бачив  сонце,
ніжний  місяць  і  зірки,
понесли  б  вони  у  серце,
тільки  сяючі  думки.

Там  були  б  мені  як  друзі,
ті  малесенькі  хмарки,
повели  б  по  небі  грози,
є  між  нами  як  сварки.

А  коли  живемо  в  згоді,
то  усюди  світлий  день,
де  є  звичною  в  природі,
холодочку  мила  тінь.

Бачив  би  землю  з  висоти,
гнянувши  згори,
ніжив  би  барви  доброти,
снігом  для  гори,
жив  би  на  небі  з  вітерцем,
йшов  би  разом  з  ним,
туди,  де    сонце  промінцем,
 вкрашає  сяйвом  дим.

Віктор  Цвіт  21.05.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669972
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.06.2016
автор: Віктор Цвіт