Втомилось, спить ранкове море,
Сріблясті хвильки де – не – де.
За обрій в вдалі неозорі,
Всевишній дольками кладе.
На серці легко так і тепло…
Десь там на рейді кораблі.
Неначе привиди далекі,
Зеніт сторожать угорі.
Казкову даль за горизонти,
Несе на крилах вітерець.
І раптом вивільги з акордом…
Оркестр ушпарив із небес.
У груди дихає блаженство,
Несе мелодію у вись.
Чарівні дивні передзвони,
Над морем бризом пронеслись.
Довкруж мелодії й контрасти,
Малює пензлем круговид.
Злетіти хочеться й упасти,
По краплях спити чудо – мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669924
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.06.2016
автор: Дід Миколай