До НЕБОКРАЮ

Напроти  дитячий  садочок  –
Зранку  дитячий  радісний  виск,
Гомін  щастя  і  траляльочок  –
Мов  на  життя  доросле  бурлеск.

Мені  би  теж  радо  сміятись,
Безтурботно  забути  старе,
Із  дітьми  в  пісочниці  гратись
В  надії,  що  старе  як  мале!

Марно  хочу:  не  милує  Бог,
Він  не  дарує  мені  маразм  –
З  Ним  не  можливий  слабкості  торг:
Маєш  Дар,  то  хрест  твій    -  героїзм.

Знаю:  за  слабкість  Карають,
Бо  Кличуть  бути  сильним  завжди.
От  і  лечу  до  Небокраю:
«Все  зрозумів!  Карати  зажди!»

02.06.2016              
К.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2016
автор: Левчишин Віктор