Не судіть…


Не  судіть  ви  мене,  молодого.
Розстріляйте,  як  час  підійшов.
Я  покаявся  вже  перед  Богом.
Не  чекають  мене  за  порогом,
Вбитих  батька  і  маму  знайшов
 
Ви  -  господарі  часу  нового!
Ви  -  носителі  дивних  ідей!
Не  сподобалась  вам  моя  мова
І  блакитно-жовта  діброва
Колір  вільних  -  не  ваших  людей.
 
Не  судіть,  що  почав  убивати,
І  рушницю  стару  в  руки  взяв:
За  сестру,  за  молодшого  брата,
І  за  спалену  батьківську  хату,
Я  убивцею  нечисті  став!
 
На  колінах  стою  перед  Богом,
Старий  образ  твій  час  надійшов!
...Десь  вогнем  запалає  діброва,
Не  чекають  мене  за  порогом,
Вбитих  батька  і  мати  знайшов..
18.08.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669843
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2016
автор: Валерій Хлонь