Змова

....Теплим,  ласкавим,  парким  червневим  ранком  дві  торговки  розчепирюють  свої  ятки  на  ще  порожньому  і  сонному  ринку.  Під  його  металевим  дахом  панує  тиша,  тому  кожне  слово  і  кожен  звук  несподівано  підсилюються  і  породжують  коротеньку  луну.

Торговки  дуже  схожі  між  собою:  обидві  передпенсійного  віку,  невисокого  зросту,  огрядні.  Міцні  руки  легко  дають  раду  залізним  ролетам,  що  захищають  крам  жіночок.  Працюють  жінки  мовчки.

Жжжжж!  -  ось  вам  шкарпетки,  панчохи,  сорочки,  халати!

Жжжжж!  -  ось  вам  халати,  сорочки,  панчохи,  шкарпетки!

Отже,  жіночки  -  конкурентки.  Мабуть,  саме  це  пояснює  вираз  крайньої,  неймовірної  зосередженості,  що  застиг  на  їх  обличчях.

Раптом  торговки  кидають  свої  ятки,  ролети  і  крам,  повертаються  одна  до  одної  і  зупиняються  в  позах,  що  віщують  вкрай  важливу  розмову,  а  може,  й  неабияку  сварку:  ноги  на  ширини  плечей,  руки  в  боки,  очі  з-під  лоба  -  в  очі  з-під  лоба.

Уважний  спостерігач  -  якби  він  опинився  поруч  -  міг  би  помітити,  що  жінки  вдивляються  в  обличчя  одна  одної  у  особливій  манері.  Вони  ніби  уважно  читають  щось  -  чи  то  думки  візаві,  чи  то  відбиток  своїх  власних  думок.

Напружена,  насичена  значенням  і  вагою  тиша  западає  між  торговками.  Повітря  гусне  і  починає  ледь  помітно  мерехтіти,  ніби  в  ньому  спалахують  крихітні  і  безшумні  блискавки.  Зараз  щось  має  відбутися.

Раптом  вираз  на  обличчі  одної  жінки  змінюється,  зосередженність  перетворюється  на  впевненність  із  відтінком  полегшення.  Зрозуміло:  щойно  вона  дійшла  важливого,  ба  навіть  доленосного  рішення.  Цей  же  вираз  -  вневненність  і  полегшення  -  миттєво  з'являється  на  лиці  другої  жіночки.  І  вони  промовляють  майже  одночасно:

-  По-перше,  це  відверто  вечірній  аромат!

-  Цей  аромат  до  такої  сукні  не  пасує!

Обличчя  та  постаті  жінок  якусь  мить  потужно  випромінюють  тріумф  і  перемогу,  а  тоді  все  це  десь  приховується.

Уважний  спостерігач  -  якби  він  опинився  поруч  -  заклав  би  голову,  що  жінки  -  змовниці:  таємне,  тільки  їм  відоме  знання  виблискує  в  очах.  Та  серед  відвідувачів  жодного  уважного  спостерігача,  і  тому  ця  жіноча  змова  лишається  невикритою  і  додається  до  інших  невикритих  змов,  на  які  ці  жіночки,  здається,  великі  майстрині.

Напружена  тиша  між  яток  перетворюється  на  звичайний  ранковий  ринковий  гомін,  повітря  набуває  своєї  природної  густини,  мерехтіння  блискавок  в  ньому  зникає,  а  торгівки,  ніби  нічого  не  сталося,  повертаються  до  своїх  яток,  виглядаючи  покупців.

2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2016
автор: Максим Тарасівський