Десь захований мій Самарканд.
Далеко варто шукати мої мрії,
Що сховані поміж високих Анд
Та переповнені почуттям надії.
Занадто невідомі плутані шляхи,
Надміру важкий історії є сюжет.
Пішла від мене совість за гріхи
Яких не витримала вісь планет.
Де-факто, думаю, наразі я один,
Проте, чи є це самотність як така?
Один. І бути цілий безліч годин,
Бо така карта випадково випала.
Нехай воно все є в такому виді,
Що шукаючи нічого не знайдеш,
Але лишаючись поміж Бескидів
Прийде бажане з негаданих мереж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669763
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.06.2016
автор: Rocusan