Був гарний день,
І неймовірний захід сонця
І люди всі відпочивали.
Ніщо біди не віщувало...
І вибух стався у ночі
І все померло навкруги.
І атоми злетіли в небо
І все покрилося туманом
Зазвичай атоми єдині, неподільні
А тут вони злетіли в небо
І рознеслись по всьому світу
полоній, радій, бісмут і уран
Лиш зона та відчуження
де зараз тиша, спокій, без людей
Природа бореться за існування
Від радіації - четвертого реактора
Пройшло вже тридцять років,
А люди пам'ятають двадцять шосте квітня
Коли в ночі зірвався той реактор
А людям ніхто нічого не казав
Лиш зрозуміли все коли
Вже сотні тисячі померло
А може й більше?
Хто там знає правду?
Лиш зрозуміли все тоді
Коли усе покрилось чорним димом
Коли на п'ятий день радіаційний дощ пішов
І оголосили те, що вже не чули від війни
Настала евакуація, але
Але була одна проблема
Усі вже люди що були
Вони просякли радіацією
А зараз місто Прип'ять
Стоїть, пустіє без людей
У зелені дерев й лісів
Серед тієї радіації
© 26 квітня 2016
© Попов Євгеній
Спільнота автора:
https://vk.com/popov.stihi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669703
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 01.06.2016
автор: Попов Євгеній