Що ти для мене приготуєш день?
Чому я вічно маю перейматись?
Це все не світ, – мій власний страх лишень
Мене примушує в непевності гойдатись…
І я в кайданах, що плету сама
Своїми думами печальними й такими,
Що невідчепно йдуть зі мною і в мені,
І робляться щоразу голосними…
Тож я за ними не почую світ,
І не знайду свого бажання
Кудись іти, найголовніше – з ким,
Без остраху і озирання…
О милий вітре, видмухни мій страх
І ці кайдани поможи розбити…
Чи взагалі я на своїх шляхах?
І як мені тепер навчитись жити?
01.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669699
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2016
автор: Lee Olherson