Чиїсь батьки, чи рідні діти
Складають домовин ланцюг,
Щоб новий день комусь зігріти
Від чорноти жалобних смуг.
Мабуть, така народна доля -
Господь найкращих одібрав;
Вони ніколи не очолять,
У боротьбі, народних лав.
Пішли до Бога спочивати,
Гаї сумують навесні.
Настане час і мить розплати
За сльози відчаю рясні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669612
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.06.2016
автор: Петро Корнійчук