Поцілуй мене з ніжністю вогня,
Поцілуй, та не дай згоріти,
У відповідь я "обніму твої вуста",
І буду на них собі тихо тліти.
Ти запитаєш, чи солодко мені?
А я візьму у сонця душу,
Й ніжні, теплі промені весни,
Й ласкою умию тобі вушко.
Я доторкнуся до твого чола,
А на долоні намалюю тобі казку,
Віддам тобі усі свої знання,
Та, недозволю на лице одіти маску.
У ночі, для тебе, я вкраду
Усю темноту і тишу,
Усі зорі і туман,
І у серці тебе я тихо заколишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66959
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2008
автор: душа