БУЗОК АБО ТРИ КОХАННЯ...(уривок роману)
Дивлюся у бездонні твої очі
І мрію обійняти стан дівочий.
Зозуленько моя, ти чорнобрива,
Для мене ти – найяскравіше диво!
Так думав він, сіроокий хлопчисько, з неслухняним смолистим волоссям, міцною спортивною статурою і непевним юнацьким голосом. В це повірила і вона, дівчина, дівчина з великими карими очима, які здавалося здивовано і наївно дивилися на весь світ і тоді ще вірили у любов… Невже ці дивовижні, чарівні очі, колись виблискуючи темно зеленим смутком, будуть плакати без єдиної сльози від розпачу і болю зради?
А розпочиналося все одного звичайного літа… Сонце бентежило своїм теплом звичайний двір міста. Канікули! Літній відпочинок! Яке це щастя гасати цілий день на волі: без режиму, без домашніх завдань, без нотаток вчителів, без дорікань мами про незроблені уроки. На канікулах вона, ця загадкова дівчина, почувала себе завжди, наче дитина, немов пташка на волі. Вона дійсно не могла насолодитися цим літом: омріяним теплом, запахом духмяних квітів і соковитої трави. Влітку дівчина завжди почувала себе якось особливо, ніби чекала якогось дива з небес: таких голубих і чистих, як вона сама.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669540
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2016
автор: Наталі Калиновська