Моє страждання
Через писання
Лягає на папір.
Він стерпить ношу,
В собі, що ношу,
Яка скотилась, наче з гір.
Знаєш, читачу,
Як часто плачу,
Коли на людський біль дивлюсь...
Шукаю Бога -
Важка дорога,
З тобою щиро поділюсь.
Як зорі гаснуть,
Як квіти пахнуть,-
Так все відносно в світі цім...
А ми ридаєм,
Коли втрачаєм,
Коли вже пізно по усім
Як сонце сходить,
Так радість ходить
З журбою разом, як сестра
І ми не в силі
Змінить ті хвилі,
Закон, що Землю оберта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669267
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова