Взявши за руку, тебе
Доля веде за собою,
Можеш коритися їй,
Або зовсі́м навпаки.
Поряд допоки вона,
Ти насолоджуйся грою,
Зникне, не дай Бог, тоді
Дасться відразу взнаки.
Не нарікай що тобі
Доля чогось не додала,
Те, що належить, твоє,
Зайве для чого в житті?
Звідки ти знаєш чого
Треба багато чи мало?
Більшість із наших бажань
Тільки зашкодять меті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669127
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: Патара