Жнивувала бешкетливо,
Виплітала в нивах диво:
«Калачі» та «марципани»,
Наче зачіска у панни.
Колосками золотила,
Лукам сукню жовту шила
І вінок плела із маків,
Що ростуть завжди між злаків.
Вітерцем все розчесала –
Гребінця такого мала.
Вкрила хмарою-плащем,
Окропила світ дощем.
Сонцем ніжила та гріла,
Ще й веселку запалила.
Пісню завела пташину.
Що помчала за вершину.
А та пісня про родину,
Про любов і Україну!
жовтень 2015
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2016
автор: палома