Здається, все перестало мати значення.
Здається, я більше не хочу грати у цю гру.
Здається, знайшла для себе не одне я звинувачення.
Здається, в цьому безладі я правду не знайду.
Здається, просто перестала в будь-що вірити.
Здається, скинула всю пелену з очей.
І все, що було раньше – стало примхою.
І монотонним став наступним кожен день.
Не бачу правди, й стало все дурницею.
І все що мало суть - тепер уже не те.
Я не хотіла, щоб життя ставало крицею.
Але я тут! Сюди закинуло мене!
Здається, стало все безглуздо правильним.
Здається, стало все далеко не таким.
Я так хотіла вірити у праду цю,
Що не потмітила парящий в небо дим.
Єдине лиш питання – нащо здалося?
Для чого вся ця непотрібна суєта?
Але мовчу. Бо що робити маю я?
Коли у світі цьому як завжди я чужа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668884
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.05.2016
автор: Лана Буревій