[b]Чомусь розплакалося небо
У шибку барабанять знов дощі
Як вгамувати їх?..Чи треба?..
Від сліз немає таки плащів.
Природа й та терпіть не взмозі
Страждань твоїх, моя Вкраїно.
ще скільки йти по цій дорозі,
Що перетворюють в руїну.
Коли відступить клятий ворог,
Звіриний змінить свій оскал?
А він все суне, наче боров,
Немов розлючений шакал.
Уже все вивезли, все вкрали
За гроші свої душі продали
Останні залишки моралі
Вони давно вже пропили.
Та все ж образа гнітить душу
Як Україні жити далі?
Чому терпіти ми все мусим?
Своїх запроданців не мало.
Тепер не та вже Україна
Змінило все війни горнило
Прийде ще час...настануть зміни,
Коли зміцніють її крила!!! [/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668835
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.05.2016
автор: Ніна-Марія