Особисті казки
Кожен любить слухати казки,
почерком писати вже свої,
чари все вбирають, мов піски
воду з неба, як ідуть дощі.
Кожен в казці, ніби персонаж,
ним живе та казочка цілком,
що займає обсягом стелаж,
де й чужі трапляються шматком.
Живемо у казках тих особистих,
про себе їх складаємо в собі,
даємо їм моменти золотисті,
все більше їх чекаючи в житті.
Слово з казки буде компліментом,
що осяє роси почуття,
ніч прийде у казці конкурентом
що відправить світло в забуття.
Але прагнем слухати казки,
де живем в надіях на дива,
наша йде крізь глину і піски
та у барвах знову ожива.
Живемо у казках тих особистих,
про себе додаємо всі думки,
моменти всі важливі, урочисті,
казково потечуть, немов струмки.
Спіцин Євгеній 15.02.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668750
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2016
автор: Віктор Цвіт