Ой ґудзічки з дірочками...
І з руками, і з ногами, і з очима, та сама...
Бліда біда, вже й забула:
Біла була простінь чи зима?
Чи то день, чи то ніч:
від образів до сіней -
у театрі тіней,
із болем пліч О пліч.
До кохання, до синочка...
От ґудзічки хоч пришию,
колишучи дві сорочки...
Доки душитиме шию
чорна хустка?
Скоро й сама закочуся
(буде пустка),
як той ґудзик, заховаюсь під полами.
Чи хто пойме там, по людях,
що я з двома дірочками
ой! у грудях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2016
автор: Елена Черкашина