Моєму другу Алєксу...
Ти був мені дощем, веселим снігом.
Барвистим листям линув восени...
Нащо тоді прийшла пекельна крига
і зрадила твої весняні сни?
Ти відчинив ій?! - Хай іде до біса!
Ревуть думки і серденько болить...
Бузкова тінь гайнула поза лісом -
невже життя - це карколомна мить?
Самі питання. Знову пісня з неба...
Такий знайомий і чудовий спів.
Мені тобі сказати стільки треба,
та як завжди не вистачає слів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668455
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.05.2016
автор: Лилия Клименко