Місяць з неба,місяць з краю,
Ти дорогу освіти!
Гілля крилами ламаю,
Сонцем,місяце,цвіти!
Я наосліп слід шукаю,
Йду лишень на шепіт твій!
В мариві кричу,блукаю.
"Місяць ясний,Він - не мій!"
Без жалю себе я лаю!
І продовжую свій путь,
Чари ночі,вас благаю,
Дайте сил,той біль збагнуть!
Нічка матінка сміється,
То глузливий,бабин сміх,
В серце вихором то ллється.
Бо кохання не є гріх!
бабин сміх - в поезії,ніч набуває двох прототипів,як доброї матінки,так і злої баби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2016
автор: Ірина Сонячна