[i]Вони зустрілися та розійшлися,
Бо не зуміли щастя вберегти.
Він не сказав слова зажди, лишися,
Вона ж промовила чомусь - лети.
Вони завжди були - чудова пара
За двадцять їй, за п'ятдесят йому
Тільки плакав дощ і стара гітара
Питаючи в обох лише - чому.
Вона пішла неначе літня злива,
По собі не лишаючи й сліда.
Та спомином йому ця мить журлива,
Де він лишився наче сирота.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668031
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2016
автор: Осінній Вальс