Важко вірити у слова
Не зі мною, сьогодні і завтра
Голова відрізана і покоїться в смітнику,
за лівим рогом далекої вулиці ,
дрова замість тіла .
Такий собі пінокіо
На зрізах сочиться смола
В'язка, як різкий біль
Простирадла опущені
Долонями в темряву
Ореол волосся, спущений
Чорний німб - пасма , вдихни мене , чуєш.
Я - ефір .
Вір мені чи не вір, бо я зневірений вже давно .
Не відчуваю слів, лише, як пече дотик.
Вмієш чи не вмієш
Знаєш
Віриш
Віднайдеш .
Байдуже, завтра вже минуло співають, поволі ,
перші півні тролейбусів
А ти спиш на моєму волоссі,
сопиш в темряву і віриш ,
що завтра не настане ніколи .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667869
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2016
автор: sofjadamenko