Накинь пальто мені на плечі..
У цей морозний тихий вечір.
У ньому я втоплюсь...
Сховаю смуток порожнечі...
Але ти близько не підходь
Забула мову я кохання..
Коли в душі горить вогонь
А губи просять про мовчання..
Посидь отут.поглянь у даль
Спинився час,застигли думи
Розвіяти б оту печаль...
Настроїти душевні струни
Ти милий мій,ти мій скрипаль
Торкнись душі,на ній заграй
Ти не підходь,ти заспівай
Покинь мене..і знов згадай..
Навій ти спогади минулі
Нехай зігріють пустоту
І очі в смуткові поснулі
Ти поцілуй,я знов прийду
Зігрій мене..душею ніжно
Примару страху ти розвій
І я надіюсь що не пізно..
І лиш на вічність ти є мій
Посидь отут.поглянь у даль
Малюй думками нашу долю
Ти не підходь,ти пригортай
Не віддавай мене нікому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2016
автор: Le puaro