Блакитне покривало над землею
По ньому димом стеляться хмарини
І сонце тліє денною зорею...
Лоскоче ніс дурманний цвіт малини..
Муркоче ліс, розгойдує вітрила...
Ляклива зелень блимає вогнями...
Леліє вітер у польоті крила,
Що в вишині здаються кораблями...
А ти впади зі мною в дикі трави...
І просто помовчи...нехай цей спокій
Тебе всього наситить, мов заграви
Незайманих і згублених утопій...
Нам небо захлюпоче океаном
Тривожно мерехтливо безкінечно...
Мене прикриєш теплим кардиганом
В обіймах заховаєш...так доречно!
Спинився час - відгомони співочі
Принишкли як і все в лісному лоні
Мене лікує тиша й твої очі...
І теплі на щоках, ніжні долоні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667702
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Процак Наталя