місто безлюдних портів і розбитих вокзалів
я так забути хотів твій сум що різко жалив
ладен тікати давно та не знаю куди
землі строкаті ховають торішні сліди
тут тротуари порожні під натовпом ніг
тут вулиці неспроможні на радість та сміх
навіть мелодія що на слух ніби мажорна
душу мов злодія кидає у чорні жорна
місто безлюдних портів і безрибних річок
я би жив серед чортів тільки б не твій гачок
22.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667697
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Микита Баян