Я, знаєш, трохи дивна.. Бо усе ще
Наївно та безмежно вірю в те, що
І серед нас таки знайдуться люди.
Хоч іноді здається: вже повсюди
Байдужість простягла свої тенета,
Заполонивши ними всю планету,
У серце кожного поклала кригу.
Та все ж я сподіваюсь на відлигу!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667676
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Mantas