Я крізь бархатні осені
І крізь літечка росяні,
І крізь зими морозяні,
І крізь весни, що з грозами,
Повернуся в далекий
Світ, де щедрий лелека
Прилітав до хатини
І приносив… дитину.
Про дітей під капустою,
Не знайомі з розпустою,
Забавлянки нам мовили
Отією ще мовою:
І пісенною, й сивою,
І до болю красивою,
Що ми навіть не думали,
Як казки ті придумано
Про лелеку.. й зимового,
Й чом в капусту заховано…
Сміхом повнились хати ті,
Де ходили шукать тоді
Собі брата з сестричкою,
За прадавньою звичкою.
Повертались… розгублені,
Бо лелека ж... загублений…
Світ дитинства далекий
Не бува без лелеки…
24.04.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667614
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)