Радість що залишилась
Кульбаба квітне,
в траві зірками
і сяйвом сліпнуть
мої думки.
Думки про завтра,
думки тривожні,
що вразять вітром,
спокою струмки.
Не буду думати так глибоко
і падати так глибоко,
пливтиму, як по річці на човні.
Буду сонцем в небі високо,
плекати радість широко,
радість, що залишилась в мені.
Літають бджоли,
співають пісню,
про день без болю,
про світлий день.
Кульбаба квітне
і вабить духом,
на тіло світле
все тепло пісень.
Не буду думати так глибоко
і падати так глибоко,
пливтиму, як по річці на човні.
І світло, світлом притягається,
бо там цвіте, пишається,
радість, що є досі у мені.
Віктор Цвіт 01.05.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667550
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Віктор Цвіт